Plus de titres de Міша Правильний
Plus de titres de Тур
Plus de titres de Гаррі Шульц
Plus de titres de James Hot
Description
Producteur : Олександр Романов
Paroles et traduction
Original
Живеш, буває собі ніби нормально, нікому не заважаєш, а потім розумієш, що нікому не заважати то є мудactво.
Бо коли хтось клацає зубами на тебе, то не заважати цьому то дивно.
Так само дивно, як бігати голим, коли на вулиці зима, бо на тебе вдягнули чужий светр, пустили в бік на інший вітер, замінили матір, в рот напхали лівих літер. Лідери думок зсередини видерли рідне.
І Харків, та Пітер тепер для тебе стали літералі рівні. Вони не ідеали півдня, але обіцянками багаті.
Багаття завжди яскравішим здавалося в їх хаті, та в тих камінах черепи замість каміння. Ті, хто палять, кажуть: "Ми не винні, просто в нас завжди так прийнято.
Сідайте поруч, браття та сестри, в нас із вами спільний човен.
Хапайте весла, нам грести разом так весело, а ті протести за свободу ваші краще залиште.
Ви ж теж сумуєте за тишею. " Не дивись на них, вимикай етер.
Не читай казки про братів, сестер, не підспівуй, не шукай серед них героїв, бо після тої пісні завжди співає зброя. Не дивись на них, вимикай етер.
Не читай казки про братів, сестер, не підспівуй, не шукай серед них героїв, бо після тої пісні завжди співає зброя.
Я виріс там, де діти не виростали.
Але ті, хто все таки зумів, тепер це люди зі сталі. Моїх батьків звідси виселив сам дядя Сталін.
Внуки виїхали, нема кому написати. Старий. Хилиться калина над містами.
Мовчить люстерко на питання наше: "Ким ми стали? " Альбом за ніч у стіл. Так, ніби це востаннє.
Знаю, моя могила буде всипана листами.
Мій голос звучить у пів моно і в стерео, та не можу я ні до кого додзвонитись.
Я край містерійо, хоча, по правді, досить на Захід рівнятись, бо із вони знають Щедрика, та не знають, як звучить Покровськ.
Покроково лізу в доми ти жити, старій, захищаючи цю молодь, якій це нахуй не сдалось.
Хата на Донбасі постане, пізда, Вась, але я кайфую, бо заплатив тут х2 прайс.
Моє коло друзів обведено крейдою від відьом. Я у вісні вмираю, але знаю нам це фейк нав'яв.
Мої мрії горять на поверсі, де влучив шахід. Ти взагалі шариш про що ми, Ілліжа, ні?
Не дивись на них, вимикай етер.
Не читай казки про братів, сестер, не підспівуй, не шукай серед них героїв, бо після тої пісні завжди співає зброя.
Не дивись на них, вимикай етер.
Не читай казки про братів, сестер, не підспівуй, не шукай серед них героїв, бо після тої пісні завжди співає зброя.
В юності із кадєтів я більше всіх любив Макарова. Ти сперечалась, бо романтикою віддавався
Ніцин.
Це і безліч серіалів інших, штампованих на Отару, нас спонукали ставати аж занадто ближчими й ближчими.
Рушник вишитий був тобою названий сільською шматою, а я, закоханий, підтакував лайкам Вконтакті. Під такти
Оксі та Маркула я чимчикував по парку, цілуватись утлі ночі під бордом сумнозвісної партії.
Не в Донецьку, не в Харкові, не в Луганську й не в Феодосії я знайомився з величчю класикою Балакова й Пушкіна.
Але тут, на окраїні Львова, між тисяч малоросів я тримався прадіда правди, допоки її не знищили сушки.
Хліб насущний відтоді став виключно нашим.
Шахти та кримські пляжі на важелях ваші, але ти стояла з альбомом в руках червоної спадщини, кричала: "Наше тут спільне, повік йому не бути вашим". Річкових барж не побачити тут, як і дитячого сміху.
На втіху наша зустріч пройде під ще маних градом.
Я обіцяв тобі крайні побачення, отже виконаю. Знову на "Таврії", лиш по різні береги
Дніпра.
Traduction en français
Tu vis, ça paraît normal, tu ne déranges personne, et là tu te rends compte que ne déranger personne, c'est stupide.
Parce que quand quelqu'un vous claque des dents, c'est étrange de ne pas gêner.
C'est aussi étrange que de courir nu quand c'est l'hiver dehors, parce que le pull de quelqu'un d'autre a été mis sur toi, tu as été jeté dans un vent différent, ta mère a été remplacée et des lettres pour gauchers ont été fourrées dans ta bouche. Les leaders d’opinion ont arraché les leurs de l’intérieur.
Kharkiv et Peter sont désormais devenus littéralement égaux pour vous. Ce ne sont pas les idéaux du Sud, mais ils sont riches de promesses.
Le feu de joie semblait toujours plus brillant dans leur maison, et dans ces cheminées, il y avait des crânes au lieu de pierres. Ceux qui fument disent : « Ce n’est pas notre faute, c’est juste que cela a toujours été accepté dans notre pays.
Asseyez-vous près, frères et sœurs, vous et moi sommes dans le même bateau.
Prenez les rames, on s'amuse tellement à ramer ensemble, et vous feriez mieux de quitter vos manifestations pour la liberté.
Le silence vous manque également. "Ne les regardez pas, éteignez l'éther.
Ne lisez pas de contes de fées sur les frères et sœurs, ne chantez pas, ne cherchez pas de héros parmi eux, car après cette chanson, les armes chantent toujours. Ne les regardez pas, éteignez l'éther.
Ne lisez pas de contes de fées sur les frères et sœurs, ne chantez pas, ne cherchez pas de héros parmi eux, car après cette chanson, les armes chantent toujours.
J'ai grandi là où les enfants ne grandissaient pas.
Mais ceux qui ont quand même réussi sont désormais des hommes d’acier. L'oncle Staline lui-même a expulsé mes parents d'ici.
Les petits-enfants sont partis, il n'y a personne à qui écrire. Vieux. La viorne plane sur les villes.
Le miroir reste muet sur notre question : « Qui sommes-nous devenus ? L’album est sur la table du jour au lendemain. Oui, comme si c'était la dernière fois.
Je sais que ma tombe sera couverte de lettres.
Ma voix est mi-mono et stéréo, mais je n'arrive à joindre personne.
Je suis une terre de mystère, même si, en vérité, il suffit de comparer avec l'Occident, car ils connaissent Shchedryk, mais ne savent pas comment sonne Pokrovsk.
Pas à pas, tu montes dans les maisons pour vivre, vieille femme, en protégeant cette jeunesse qui s'en foutait.
Il y aura une maison dans le Donbass, con, Vas, mais je suis défoncé parce que j'ai payé x2 le prix ici.
Mon cercle d'amis est entouré à la craie de sorcière. Je meurs au printemps, mais je sais que c'est un faux.
Mes rêves brûlent sur le sol là où Shahid a frappé. Vous parlez de ce dont nous parlons, Illizha, n'est-ce pas ?
Ne les regardez pas, éteignez l'éther.
Ne lisez pas de contes de fées sur les frères et sœurs, ne chantez pas, ne cherchez pas de héros parmi eux, car après cette chanson, les armes chantent toujours.
Ne les regardez pas, éteignez l'éther.
Ne lisez pas de contes de fées sur les frères et sœurs, ne chantez pas, ne cherchez pas de héros parmi eux, car après cette chanson, les armes chantent toujours.
Dans ma jeunesse, parmi les cadets, j'aimais le plus Makarov. Tu t'es disputé parce que tu t'adonnais à une romance
Nitsine.
Cette série et bien d’autres publiées sur Otaru nous ont encouragés à nous rapprocher encore plus.
Vous avez qualifié la serviette brodée de pièce de village et moi, amoureux, j'ai suivi des gens comme Vkontakte. Aux rythmes
J'ai pincé Oxy et Markul dans le parc, s'embrassant dans la fraîcheur de la nuit sous le panneau de la fameuse fête.
Ni à Donetsk, ni à Kharkiv, ni à Louhansk, ni à Feodosia, je n'ai connu les grands classiques de Balakov et de Pouchkine.
Mais ici, dans la banlieue de Lviv, parmi des milliers de Petits Russes, j'ai gardé l'arrière-grand-père de la vérité jusqu'à ce qu'elle soit détruite par la sécheresse.
Depuis, le pain quotidien est devenu exclusivement le nôtre.
Les mines et les plages de Crimée sont à vous, mais vous teniez un album du patrimoine rouge à la main en criant : « Nous avons quelque chose en commun ici, ne le laissez jamais être le vôtre. Ici, vous ne verrez pas de barges fluviales, ni de rires d'enfants.
Heureusement, notre rencontre se déroulera sous quelques orages de grêle.
Je t'ai promis des rendez-vous extrêmes, alors je vais le faire. Encore une fois sur "Tavria", uniquement sur des rives différentes
Dniepr.