Plus de titres de Fiolet
Description
Compositeur : Сергій Мартинюк
Compositeur : Роман Андрухів
Auteur : Сергій Мартинюк
Paroles et traduction
Original
Давай помовчимо про те, які світанки на сході.
Про те, як смерть з тобою грала вкотре у піддавки. Про те, що сім життів буває у котів хіба гордих.
Давай помовчимо про тих, кому судилось піти.
Хотів забути, але серце буде все пам'ятати. Цигарка, кава, дешеве купе, залізний всеок.
Давай помовчимо про тих, хто не злякався, брате.
Про сонце нового ранку, сотень небесних дірок. Давай!
Кричить мати-мачуха наша війна, зганяє дітей на вечерю до столу.
Так хочеться дива, а дива нема, лиш тягнеться час проквола.
Кричить мати-мачуха наша війна.
Давай помовчимо про те, що сниться нашим в окопах.
Про попіл з бахмутських вулиць у небі кольору слив. Про те, як з фото усміхається малеча вдома.
Давай помовчимо про всіх, хто десь чекав і любив.
Давай помовчимо, а вітер наше хай відспіває, допоки доля гне цвяхи од наші руки пусте.
Усе нововирі та віриш іншого і не знаю.
Давай помовчимо, як мами в саду травні цвіте.
Давай!
Кричить мати-мачуха наша війна, зганяє дітей на вечерю до столу.
Так хочеться дива, а дива нема, лиш тягнеться час проквола.
Кричить мати-мачуха наша війна, зганяє дітей на вечерю до столу.
Так хочеться дива, а дива нема, лиш тягнеться час проквола.
Кричить мати-мачуха наша війна, зганяє дітей на вечерю до столу.
Так хочеться дива, а дива нема, лиш тягнеться час проквола.
Кричить мати-мачуха наша війна!
Traduction en français
Gardons le silence sur ce qui se passe à l’Est.
À propos de la façon dont la mort vous a encore une fois joué des tours. Sur le fait que seuls les chats fiers ont sept vies.
Gardons le silence sur ceux qui étaient destinés à partir.
Je voulais oublier, mais mon cœur se souviendra de tout. Une cigarette, un café, un coupé bon marché, une caisse en fer.
Gardons le silence sur ceux qui n'ont pas eu peur, mon frère.
A propos du soleil du nouveau matin, des centaines de trous dans le ciel. Allez!
La belle-mère crie notre guerre, conduit les enfants à table pour le dîner.
Alors on veut un miracle, mais il n'y a pas de miracle, seul le temps de la panne s'éternise.
La belle-mère crie notre guerre.
Gardons le silence sur ce dont nous rêvons dans les tranchées.
A propos des cendres des rues de Bakhmut dans le ciel couleur prune. À propos de la façon dont le petit sourit à la maison d'après la photo.
Gardons le silence sur tous ceux qui ont attendu quelque part et aimé.
Gardons le silence et laissons chanter notre vent, jusqu'à ce que le destin arrache les clous de nos mains vides.
Vous êtes tous de nouveaux convertis et vous croyez le contraire et je ne sais pas.
Gardons le silence, alors que mai fleurit dans le jardin de maman.
Allez!
La belle-mère crie notre guerre, conduit les enfants à table pour le dîner.
Alors on veut un miracle, mais il n'y a pas de miracle, seul le temps de la panne s'éternise.
La belle-mère crie notre guerre, conduit les enfants à table pour le dîner.
Alors on veut un miracle, mais il n'y a pas de miracle, seul le temps de la panne s'éternise.
La belle-mère crie notre guerre, conduit les enfants à table pour le dîner.
Alors on veut un miracle, mais il n'y a pas de miracle, seul le temps de la panne s'éternise.
La belle-mère crie notre guerre !