Plus de titres de alyona alyona
Description
Producteur: Альона Савраненко
Producteur : Радіо «Сільпо»
Mixeur, Ingénieur Mastering, Arrangeur : Misha Gayday
Ingénieur du son, Arrangeur : Nikita CHENA
Paroles et traduction
Original
Та-ра-та-та-та-та-та-та, та-ра-та-та-та-та-та, на-на-на-на, на-на-на, -та-ра-та. Станція "Осінь".
-Повернути знову радість, в ній залишитись насовсім, заблукати в листопаді, там, де є станція "Осінь".
Повернути знову радість, в ній залишитись насовсім, заблукати в листопаді, там, де є станція "Осінь". Вагони спогадів мають ці колії.
Давай разом зберемо з них жовте листя. Де так і вільним, чимось а за обрієм місце, яке тобі завжди насниться.
Скільки не написано романів ще за розкладом, рух про станції відтворює кожен слід. Тут лунали сльози радості і сльози розпачу.
Хто б не прибував, для нього там відкритий вхід. Віднайду радість завжди по старим слідам.
Не спинить я ні дощ, ні густий туман. Ми молоді ще досі, час не на нашому боці.
Він впевнено видає себе у твоєму волоссі.
Забери мене звідси.
Розділяє нас відстань, бо самі ж разом, як діти, біжимо від літа.
Повернути знову радість, в ній залишитись насовсім, заблукати в листопаді, там, де є станція "Осінь".
Повернути знову радість, в ній залишитись насовсім, заблукати в листопаді, там, де є -станція "Осінь".
-А я би знову повернула радість тих шалених днів, коли від щастя млосно так, що аж земля іде з-під ніг.
І коли навкруги в повітрі кожен атом ендорфін, мене поцупили й заперли звідти між холодних стін.
Як повернути час, який ховає листя? Як би прогнати сум, що непомітно лився?
Як зупинити дощ, коли душа промокла? Я зостаюся там, де мій перон прожовклий.
І я навіть залишу водоспадів білий шум, що текли з очей від того, що нікому не скажу.
Листя ж падає з дерев, щоб торкнутися землі, адже тепла осінь непомітно в серці -топить лід.
-Забери мене звідси.
Розділяє нас відстань, бо самі ж разом, як діти, біжимо від літа.
Повернути знову радість, в ній залишитись насовсім, заблукати в листопаді, там, де є станція "Осінь".
Повернути знову радість, в ній залишитись насовсім, заблукати в листопаді, там, де є станція "Осінь".
Повернути знову радість, в ній залишитись насовсім, заблукати в листопаді, там, де є станція -"Осінь".
-Наступна станція "Осінь".
Traduction en français
Ta-ra-ta-ta-ta-ta-ta-ta, ta-ra-ta-ta-ta-ta-ta, na-na-na-na, na-na-na, -ta-ra-ta. Gare "Automne".
- Rendre la joie, y rester pour toujours, se perdre en novembre, là où se trouve la station "Automne".
Rendre la joie, y rester pour toujours, se perdre en novembre, où se trouve la station "Automne". Les wagons des souvenirs ont ces traces.
Récoltons ensemble leurs feuilles jaunes. Là où c'est gratuit, d'une manière ou d'une autre, à l'horizon, c'est un endroit dont on rêve toujours.
Peu importe le nombre de romans écrits dans les délais, le mouvement dans les gares en reproduit chaque trace. Il y avait des larmes de joie et des larmes de désespoir.
Peu importe qui arrive, l’entrée lui est ouverte. Je trouverai toujours de la joie dans les vieux pas.
Ni la pluie ni le brouillard dense ne m'arrêteront. Nous sommes encore jeunes, le temps ne joue pas en notre faveur.
Il se montre avec confiance dans vos cheveux.
emmène-moi loin d'ici
La distance nous sépare, car ensemble, comme des enfants, nous fuyons l'été.
Rendre la joie, y rester pour toujours, se perdre en novembre, où se trouve la station "Automne".
Rendre la joie, y rester pour toujours, se perdre en novembre, là où se trouve la station "Automne".
- Et j'aimerais ramener la joie de ces jours fous, où l'on est si malade de bonheur que le sol bouge sous nos pieds.
Et quand chaque atome d’endorphine était dans l’air, ils m’ont attrapé et m’ont enfermé entre les murs froids.
Comment restituer le temps qui cache les feuilles ? Comment chasser la tristesse qui coulait imperceptiblement ?
Comment arrêter la pluie quand l’âme est mouillée ? Je reste là où ma plateforme est jaunie.
Et je laisserai même le bruit blanc des cascades qui coulait de mes yeux car je ne le dirai à personne.
Les feuilles tombent des arbres et touchent le sol, car la chaleur de l'automne pénètre imperceptiblement dans le cœur - elle fait fondre la glace.
- Emmène-moi d'ici.
La distance nous sépare, car ensemble, comme des enfants, nous fuyons l'été.
Rendre la joie, y rester pour toujours, se perdre en novembre, où se trouve la station "Automne".
Rendre la joie, y rester pour toujours, se perdre en novembre, où se trouve la station "Automne".
Rendre la joie, y rester pour toujours, se perdre en novembre, où se trouve une station - "Automne".
- La prochaine station est "Automne".