Plus de titres de Artem Loik
Description
Compositeur : Голубєв Роман Володимирович
Auteur : Артем Лоік
Paroles et traduction
Original
Ми зустрілись вперше на уроці укрліт. Талановита, геніальна - мені кажуть всі.
Та я тікав з уроків, а ти дивилась услід: "Спокійно, а з тобою дід у кожусі!
" Не знали ми малю що без літератури будемо ходити в стаді та не зробимо ні кроку, бо не навчать історію і культуру, довчаються, як бачимо, тепер в окопах.
Нічого не змінилось, досі бісить біля трону, свині у стілах знову буцають копитом бісор, лиш у посадках заспівали не птахи, а дрони. Така сьогодні, Лесю, лісова пісня. От і
Осеєм скільки років все шукаю таку, я. Накривала чорна літера, змучена кава.
Я так довго повертався до тебе. Дякую, що ти мене чекала.
Ти нагадала мені, хто я, залишила своє кредо.
Слово - моя ти єдина зброя, яку не зупиняють РЕБи.
Я нагадаю людям, хто ти, хоч ти і не просиш.
Всі ми в літературній піхоті у Лариси Косач.
Ми бережемо і збираємо тебе усі, якщо мова йде про двісті гривень у руці.
Ти на грошах сьогодні подана в мініатюрі, та забагато двохсоток за двохсотю купюри. Чорне лишилось чорним, навіть не побіліло.
Лесю, я знаю, як тобі боліло на лікуванні у палатах і у санаторіях.
Твої вірші читаю, як під небесами того я. Та слово ти гірке, як червона калина.
Тебе не купиш за азійський коштовний калим, бо побачить справжню українку на колінах може лиш Бог, що скаже: "Встань з колін! " І попсові треки досі в мене не виходять.
Я романтик так собі, лірик на пів сторінки.
Та якщо кого цікавить, обираю пооргію від Лесі Українки.
Ти нагадала мені, хто я, залишила своє кредо. Слово - моя ти єдина зброя, яку не зупиняють
РЕБи. Я нагадаю людям, хто ти, хоч ти і не просиш.
Всі ми в літературній піхоті у Лариси Косач.
І ми забили та у катакомбах все написано, і ми проспали та в боярині всі наші плями.
Тому в руках знову з модернізованими списами, з модернізованими кулеметними шаблями. Ти говорила, та ми неуки усе прослухали.
Ти нас будила, та ми русифіковані снами.
Тому в руках знову з модернізованими луками та все ще з не модернізованими нами.
Моя ти єдина зброя!
На захист мого воїна.
Слово - моя ти єдина зброя. На захист мого воїна.
Traduction en français
Nous nous sommes rencontrés pour la première fois lors d'un cours de pilotage. Talentueux, brillant, tout le monde me le dit.
Mais je me suis enfui des cours, et tu as pris soin de moi : « Calme-toi, et grand-père est avec toi en manteau de fourrure !
Nous ne savions pas que sans littérature, nous marcherions en troupeaux et ne ferions pas un seul pas, car ils n'enseignent pas l'histoire et la culture, ils apprennent, comme nous le voyons, maintenant dans les tranchées.
Rien n'a changé, ça fait toujours rage près du trône, les cochons sur les tables hululent à nouveau les perles, seulement dans les atterrissages ce n'étaient pas les oiseaux qui chantaient, mais les drones. Une telle chanson forestière aujourd'hui, Lesya. C'est ça
Depuis combien d'années j'en cherche un. Lettre noire couverte, café fatigué.
Je reviens vers toi depuis si longtemps. Merci de m'avoir attendu.
Tu m'as rappelé qui je suis, tu as quitté mon credo.
Le mot – vous êtes ma seule arme qui ne peut être arrêtée par les CER.
Je rappellerai aux gens qui vous êtes, même si vous ne le demandez pas.
Nous sommes tous dans l'infanterie littéraire de Larisa Kosach.
Nous vous protégeons tous et vous récupérons, si nous parlons de deux cents hryvnias en main.
Vous êtes aujourd'hui sur de l'argent, présenté en miniature, et deux cents, c'est trop pour deux cents billets. Le noir restait noir, il ne devenait même pas blanc.
Lesya, je sais à quel point c'était douloureux pour toi d'être soignée dans des services et des sanatoriums.
Je lis vos poèmes comme si j'étais sous le ciel. Mais ta parole est amère comme une viorne rouge.
Vous ne pouvez pas être acheté avec un kalim asiatique coûteux, car seul Dieu peut voir un vrai Ukrainien à genoux et dire : « Lève-toi de tes genoux ! Et les morceaux pop ne me conviennent toujours pas.
Je suis un romantique moyen, un parolier d'une demi-page.
Mais si quelqu'un est intéressé, je choisis l'orgie de Lesya Ukrainka.
Tu m'as rappelé qui je suis, tu as quitté mon credo. Le mot - tu es ma seule arme qui ne peut pas être arrêtée
CER Je rappellerai aux gens qui vous êtes, même si vous ne le demandez pas.
Nous sommes tous dans l'infanterie littéraire de Larisa Kosach.
Et nous avons marqué et dans les catacombes tout est écrit, et nous avons dormi trop longtemps et dans le boyard toutes nos taches.
Par conséquent, à nouveau entre les mains avec des lances modernisées, avec des sabres de mitrailleuses modernisés. Vous avez parlé, mais nous avons tout écouté par ignorance.
Vous nous avez réveillés, mais nous sommes russifiés par les rêves.
Par conséquent, à nouveau entre les mains avec des arcs modernisés et toujours avec nous non modernisés.
Tu es ma seule arme !
Pour la défense de mon guerrier.
La parole est ma seule arme. Pour la défense de mon guerrier.