Plus de titres de MAX BARSKIH
Description
Compositeur : Max Barskih
Auteur : Max Barskih
Paroles et traduction
Original
Ми не маємо спільних тем, різний темп, різний погляд.
Ти плануєш все наперед, а я день за днем, все поступово.
Сто разів ми розходились, сто разів поверталися.
Щось між нами не сходиться, не складається.
Але чомусь я знову тут, у тебе в спальні серед ночі.
Я знов міняю свій маршрут, хоч планував побути вдома.
Мене парить це відчутно, і це триває вже сезон.
Ти мені не підходиш, але я знову прийшов.
Я намагався забувати і палити дотла.
Мені не можна напиватись, бо контролю нема.
Я все кидаю, сподіваюсь, розіб'ється стіна, але то є все слова.
Ми так різні, це помітно, і ніщо з цим не зробити.
"Може, треба зупинитись? ", - щодня собі кажу.
Але чомусь я знову тут, у тебе в спальні серед ночі.
Я знов міняю свій маршрут, хоч планував побути вдома.
Мене парить це відчутно, і це триває вже сезон.
Ти мені не підходиш, але я знову прийшов.
Сто разів ми розходились, сто разів поверталися.
Щось між нами не сходиться, не складається.
Але чомусь я знову тут, у тебе в спальні серед ночі.
Я знов міняю свій маршрут, хоч планував побути вдома.
Мене парить це відчутно, і це триває вже сезон.
Ти мені не підходиш, але я знову прийшов.
Traduction en français
Nous n’avons pas de thèmes communs, pas de rythme différent, pas de vision différente.
Vous planifiez tout à l’avance, et je le fais au jour le jour, progressivement.
Cent fois nous nous sommes séparés, cent fois nous sommes revenus.
Quelque chose entre nous ne s’accorde pas, ne s’additionne pas.
Mais d'une manière ou d'une autre, je suis de nouveau là, dans ta chambre au milieu de la nuit.
Je modifie à nouveau mon itinéraire, même si j'avais prévu de rester chez moi.
Je le sens, et ça dure depuis une saison.
Tu ne me convient pas, mais je suis revenu.
J'ai essayé d'oublier et de brûler vif.
Je ne peux pas me saouler, car il n'y a aucun contrôle.
Je jette tout, j'espère que le mur va se briser, mais ce sont tous les mots.
Nous sommes tellement différents, c’est évident, et nous n’y pouvons rien.
"Peut-être qu'on devrait arrêter ?", me dis-je chaque jour.
Mais d'une manière ou d'une autre, je suis de nouveau là, dans ta chambre au milieu de la nuit.
Je modifie à nouveau mon itinéraire, même si j'avais prévu de rester chez moi.
Je le sens, et ça dure depuis une saison.
Tu ne me convient pas, mais je suis revenu.
Cent fois nous nous sommes séparés, cent fois nous sommes revenus.
Quelque chose entre nous ne s’accorde pas, ne s’additionne pas.
Mais d'une manière ou d'une autre, je suis de nouveau là, dans ta chambre au milieu de la nuit.
Je modifie à nouveau mon itinéraire, même si j'avais prévu de rester chez moi.
Je le sens, et ça dure depuis une saison.
Tu ne me convient pas, mais je suis revenu.