Plus de titres de REMEZ
Plus de titres de Культурні сили
Description
Compositeur : Ремез Олександр Костянтинович
Auteur : Симоненко Василь Андрійович
Paroles et traduction
Original
Можливо, знов загримлять гармати, і тан зімне пшеницю на лану.
І буде плакать і журитись мати, коли сини пітимуть на війну.
І хтось востаннє поцілує милу, і хтось сльозу непрохану змахне.
А може, дехто втратить віру й силу, своє життя рятуючи одне.
Але не я!
Я колізнути не стану, хоч як не буде боляче мені.
За нашу землю дорогу й кохану я рад прийнять на себе всі вогні.
За дітей, що бігають до школи, за матерів, змарнілих у труді, за рідні наші верби в довгополі, за наші дні прекрасні, молоді.
І тут ні сліз, ні віршею не треба, і тут не треба страху й ниття.
Живе лиш той, хто не живе для себе, хто для других виборює життя!
За дітей, що бігають до школи, за матерів, змарнілих, змарнілих у труді, за рідні наші верби в довгополі, за наші дні, прекрасні дні, молоді дні.
За нашу землю дорогу й кохану я рад прийнять на себе всі вогні, на себе всі вогні!
Traduction en français
Peut-être que les canons tonneront à nouveau et que le bronzage vannera le blé dans les champs.
Et la mère pleurera et pleurera lorsque ses fils partiront à la guerre.
Et quelqu'un embrassera la chérie pour la dernière fois, et quelqu'un essuiera une larme involontaire.
Ou peut-être que certains perdront la foi et la force et sauveront seuls leur vie.
Mais pas moi !
Je ne ramperai pas, même si cela me fait mal.
Pour notre chère et bien-aimée terre, je suis heureux de prendre tous les feux.
Pour les enfants qui courent à l'école, pour les mères gaspillées au travail, pour nos saules indigènes dans les longs champs, pour nos belles et jeunes journées.
Et il n’y a pas besoin de larmes ou de poèmes, ni de peur et de pleurnicheries.
Seul vit celui qui ne vit pas pour lui-même, qui choisit la vie pour les autres !
Pour les enfants qui courent à l'école, pour les mères émaciées, émaciées au travail, pour nos saules indigènes au long champ, pour nos jours, les beaux jours, les jeunes jours.
Pour notre chère et bien-aimée terre, je suis heureux d'accepter tous les feux, tous les feux !