Plus de titres de Блекфіш
Description
Producteur: Максим Коваль
Paroles et traduction
Original
Це мав бути перший куплет про щасливу історію, але море знесло буро-піщані замки, і не хочеться вже шукати винних у цій і без того крихкій реальності.
Наш емоційно-моральний стан бажає всього найкращого, махає нам вслід, плаче за нами гарячими материнськими сльозами, бажає міцного здоров'я і провідниця виводить його з вагону разом із супроводжуючими.
Десь чекає на когось щасливий потяг, а в натовпі загубилася пара хороших людей. Пара хороших, невинних у тому, що не обіймуть вони один одного.
Ні, вони не померли, вони живі, та вони живі тільки ззовні, а всередині пусто й моторошно, неначе на кладовищу в повню.
Рятуй мене від смутків, мій дивний, чарівний звір.
Відігрівай мою щирість і повертай срібний спів.
Вчора зі мною люди знайомились, ми тиснули руки і мене ненавмисно спитали: "Ви що, померли? Такі руки холодні.
Ви що, померли? "
Люди перечитали готичних романів і горорів, а мені й читати таке не треба.
Навколо мене повно таких історій.
Цей травматичний досвід не може безслідно проходити.
Ведмедик із CBD з полуничним смаком вже нікого не заспокоюють.
ПТСР, апатія. Знов я записуюсь до психолога.
Рятуй мене від смутків, мій дивний, чарівний звір.
Відігрівай мою щирість і повертай срібний спів.
Чекаю на тебе в лісі.
Блукаю, шукаю слід.
Твої оченята рідні освітять цю темну ніч.
Нейропластичність мозку складається в орігамі під звуки "шахедів" і у моєму вікні ракетних спалахів.
Сьогодні спати хочеться більше, ніж жити, тому в бомбосховище не спускаюсь. За ці роки виснаження стало звичним, як чашка кави.
Коли вже прокинемось в безтурботних ранках? Міф про щасливе життя стає ніби
Євангеліє. Ця добра звістка лише у закоханих на вустах тримається.
На нульовому Гринвічі все стабільно. Сонце заходить і сходить вчасно.
На нашому фронті без змін. Ми так само тримаємось.
Немає вже навіть за що триматись. Ниткою Аріадни кохання витягує з дна.
Наших витягують побратими і посестри і повертають зі своїм коханим у стабіках.
Рятуй мене від смутків, мій дивний, чарівний звір.
Відігрівай мою щирість і повертай срібний спів.
Чекаю на тебе в лісі.
Блукаю, шукаю слід.
Твої оченята рідні освітять цю темну ніч.
Traduction en français
C'était censé être le premier couplet d'une histoire heureuse, mais la mer a emporté les châteaux de sable brun, et je ne veux pas chercher les coupables dans cette réalité déjà fragile.
Notre état émotionnel et moral souhaite le meilleur, nous salue, nous pleure avec des larmes maternelles chaudes, nous souhaite une bonne santé, et le conducteur le fait sortir de la voiture avec les accompagnateurs.
Quelque part, un train porte-bonheur attend quelqu'un et quelques bonnes personnes se perdent dans la foule. Un bon couple, innocent dans le fait qu'ils ne s'embrasseront pas.
Non, ils ne sont pas morts, ils sont vivants, mais ils ne sont vivants que de l’extérieur, et à l’intérieur, c’est vide et inquiétant, comme dans un véritable cimetière.
Sauve-moi des chagrins, ma bête étrange et magique.
Réchauffez ma sincérité et rendez le chant d'argent.
Hier, les gens m'ont connu, nous nous sommes serrés la main et ils m'ont demandé par inadvertance : « Es-tu mort ? Ces mains sont froides.
Es-tu mort ? "
Les gens ont lu des romans gothiques et des histoires d’horreur, mais je n’ai pas besoin de les lire.
Tout autour de moi regorge de telles histoires.
Cette expérience traumatisante ne peut passer sans laisser de trace.
Un ours au CBD au goût de fraise ne calme plus personne.
SSPT, apathie. Encore une fois je prends rendez-vous avec un psychologue.
Sauve-moi des chagrins, ma bête étrange et magique.
Réchauffez ma sincérité et rendez le chant d'argent.
Je t'attends dans la forêt.
J'erre, à la recherche d'une piste.
Vos gentils yeux illumineront cette nuit sombre.
La neuroplasticité du cerveau se plie en origami au son des « shaheeds » et dans ma fenêtre des fusées éclairantes.
Aujourd’hui, j’ai plus envie de dormir que de vivre, c’est pourquoi je ne descends pas dans l’abri anti-bombes. Au fil des années, la fatigue est devenue aussi courante qu’une tasse de café.
Quand nous réveillerons-nous les matins insouciants ? Le mythe d'une vie heureuse devient comme si
Évangile Cette bonne nouvelle n'est que sur les lèvres des amoureux.
Tout est stable à zéro Greenwich. Le soleil se couche et se lève à l'heure.
Aucun changement de notre côté. Nous tenons de la même manière.
Il n’y a plus rien à quoi s’accrocher. Le fil d'Ariane tire l'amour par le bas.
Nos frères et sœurs les sortent et les rassemblent avec leurs proches dans les écuries.
Sauve-moi des chagrins, ma bête étrange et magique.
Réchauffez ma sincérité et rendez le chant d'argent.
Je t'attends dans la forêt.
J'erre, à la recherche d'une piste.
Vos gentils yeux illumineront cette nuit sombre.